Официальный сайт баскетбольного клуба "Ферро-ЗНТУ"

Анонс

Случайное фото

Для пользователей

buy cheap xanax img xanax side effects dosage gabapentin xanax generic xanax description generic xanax photos discount xanax forum xanax maximum dose discount xanax online site xanax natural substitute for xanax xanax side effects safe xanax and liver wellbutrin xanax together xanax mixed with antiboitics xanax drug test residue xanax online overnight sh xanax cat buy xanax online without prescription picture of xanax pill xanax withdrawal or addiction xanax doseages xanax wallpaper xanax date rape non-prescription xanax ecstasy and xanax xanax 0.5 kentucky online doctor xanax synthesis of xanax xr methadone xanax interaction xanax overdose on 2mg difference between valium and xanax xanax demerol morphine no prescription needed effects of combining alcohol xanax alcohol xanax addiction drug interaction xanax and zoloft xanax and borderline personality disorder pay by check xanax dentist xanax ambien xanax interaction buy xanax overnight shipping xanax mixing alcohol and xanax xanax long term side effects tapering off xanax negative effects xanax on body benzodiazepine xanax pictures of all doses of xanax depression pills xanax sertraline xanax buy xanax prescription require is xanax a muscle relaxant medications for xanax abuse xanax in pregnancy xanax 2mg extented release bipolar manic episodes xanax signs of xanax overdose cash on delivery xanax discount generic xanax xanax ativan xanax 3719 uy xanax treatment of xanax overdose xanax with suboxene xanax and caffine about xanax withdrawals xanax party drug xanax and prozac buy xanax quick side effects from prozac and xanax xanax retard xanax beta blocker pic of xanax 24 hour shipping xanax free consultation detox body from xanax xanax 2mg cheap xanax side effect hiccups xanax now discontinuing xanax er paranoid delusions prolonged xanax use xanax 25 xanax st john's wort smoking xanax xanax pharma pfizer xanax pills buy cheap domain xanax xanax overnight cod xanax reaction symptoms xanax online no prescription usa pharmacy xanax hiatal hernia dogs and xanax xanax master card xanax .5 picture ways to abuse xanax us based pharmacy overnight xanax xanax buy no rx on xanax cod buy cheap xanax without prescription xanax and grapefruit juice xanax abuse statistics perscribed xanax xanax snort xanax symptom nausea xanax and liver detoxification xanax without script mixing heroin and xanax xanax images 3 mg gg 256 xanax xanax 2mg for sale buy cheap xanax pharmacy online adhd paxil xanax help for xanax addiction xanax superior drugs buy xanax fedex xanax benzodiazapene xanax date first on market xanax effects on body xanax uses overnight xanax xanax and heart problems mixing xanax and methadone xanax cheap no prescriptions cod what are orange xanax detoxification from xanax free xanax meds online help use info inject xanax can you take naltrexone with xanax xanax fluoxetine on line prescription for xanax buspar and xanax for anxiety buy no prescription 2mg xanax xanax cod overnight delivery low dose xanax detection times xanax impotence xanax dosage for panic attacks buying xanax in bulk xanax doctors in dall ft worth xanax a1 mylan xanax and ftd deroxat xanax refusal to take medicine xanax during pregnacy low cost xanax online current xanax information does snorting xanax work better xanax rash bac cheap comment leave xanax pictures of xanax description xanax overdosing what shape are 2 mg xanax xanax online doctor xanax toxic methadone and xanax mg xanax buy tramadol now xanax and decongestant xanax us pharmacy online consultation best quality xanax nrop effects of xanax use excretion of xanax can i take trileptal and xanax effects from xanax buy no prescription xanax duration for xanax in system online pharmacy and xanax serontonin syndrome lexapro and xanax xanax drug screening detection period free xanax sample is xanax an addictive drug xanax overdose signs xanax sulfa buspar and xanax mixing ambien and xanax xanax for panic attacks xanax and drug test xanax weight gain side effect stories xanax incompatabilities xanax for essential tremmors cod phentermine diet pill xanax fedex xanax pills order klonipin and xanax xanax myspace layouts synapses xanax does xanax work xanax autism xanax zoloft biz buy site xanax canada prescription moreover xanax overnight shipping drug know maker need xanax compare uses for valium vs xanax cheap xanax no prescription overseas xanax pay by check xanax overnight cash on delivery get high on xanax xanax interaction levothyroxine about xanax addiction on line xanax xanax codec fedex xanax obtaining xanax without a prescription ways to inject xanax pills abusing xanax cheap hydrocodone and xanax without consultation canada drugs no prescription xanax xanax generalized anxiety disorder order xanax overnight what type of drug is xanax xanax side deffects buy 2mg xanax no memebership xanax for neuropathic pain xanax and thinning hair mirtazapine vs xanax side effects of xanax and methamphetamine deaths caused by xanax purepac greenstone xanax xanax online fedex xanax pill picture images xanax or alprolozam affects of xanax xanax cats xanax and oxycodone u2 xanax and wine buy 2mg prescription xanax cheap cheap generic xanax best forum dog xanax dosage picutres of xanax flomax xanax suicide with xanax re ambien vs xanax xanax cysto dosage for xanax xr online xanax without prescription lyrica xanax xanax appetite ambien xanax mix pictures of mylan xanax percocet xanax xanax review fda on xanax restrictions online tools needed for injecting xanax xanax about xanax and ambien sideaffects were to buy xanax xanax federal express xanax and toxicity can you eat grapefruit on xanax pre employment drug testing xanax xanax types buy xanax online diet pill xanax xanax vs buspar xanax and no prescription and optical dosage for xanax no order prescription xanax pictures types of xanax xanax for tinnitus high dose xanax xanax show up on drug tests xanax stomach pain xanax no prescription lowest prices xanax vasectomy xanax extended release xanax abuse snorting xanax next day no presrciption viagra xanax fast cheap generic xanax comparable to xanax xanax bars pictures xanax photos klonopin vers xanax xanax strengths and doses order xanax cheap generic xanax photo bipolar and xanax taking xanax while taking antiboitics picture .25 xanax buy xanax online c o d calm stomach down xanax electronic check xanax xanax photographs message board xanax xanax ekg changes xanax 031 kava and xanax interaction morphine and xanax xanax cash delivery overnight xanax company xanax online doctor kentucky dogs separation anxiety xanax buspar xanax benefits seroquel with xanax xanax overdose mg xanax shipped overnight xanax how to enjoy 2mg xanax online xanax with letters and numbers pill identification xanax mexico pharmacy xanax prescription generic xanax prescription

Валентин Мельничук: «Бенфіка» стане серйозним випробуванням для «Ферро»

Пропонуємо вашій увазі фрагменти останнього запису блогу Валентина Федоровича МЕЛЬНИЧУКА на basket-ball.com.ua, в якому один із кращих вітчизняних тренерів, екс-наставник національної збірної України, аналізує майбутнього суперника БК «Ферро-ЗНТУ» у кваліфікації Єврочеллендж – добре знайому йому португальську «Бенфіку».

Нагадаємо, що 8 липня відбулося жеребкування чоловічих єврокубків сезону 2009-2010 рр., за підсумками якого визначилися суперники українських клубів. Таким чином, три вітчизняні команди, які братимуть участь в Єврочелленджі, дізналися імена своїх суперників. Бронзовий призер чемпіонату та володар Кубку Суперліги БК «Ферро-ЗНТУ», що разом із БК «Київ» опинився серед сіяних команд, отримав у суперники «Бенфіку», чемпіона Португалії двох останніх сезонів. Валентин Федорович, котрий чудово знається на португальському баскетболі, детально аналізує слабкі та сильні сторони «Бенфіки», зупиняючись на кожній із ігрових позицій майбутнього суперника запоріжців.

Блог Валентина Мельничука

- Якщо говорити про результати жеребкування кваліфікації Єврочеллендж для «Ферро-ЗНТУ», то «Бенфіка» ─ це серйозний суперник, клуб, який два останні роки поспіль виграє чемпіонат Португалії. Команда дуже добре укомплектована місцевими гравцями, більшість з яких виступають за національну збірну своєї країни. Крім того, у її складі постійно перебувають три іноземні баскетболісти, що дозволяється регламентом португальської ліги.

В минулому сезоні кольори «Бенфіки» захищали два американці. Один ─ Хешиму Еванс, зі зростом 1.97, котрий грає на позиції другого-четвертого номерів. Це дуже небезпечний гравець, який постійно знаходиться в боротьбі, чудово виглядає у всіх ситуаціях – і в захисті, і в нападі, на підбираннях як на кільці противника, так і на своєму, дуже агресивний у грі один на один, надзвичайно ефективний у контратаках.

Гадаю, ще одним іноземцем у складі «Бенфіки» в цьому сезоні буде американець Вілл Фрісбі, здатний закрити позицію четвертого-п’ятого номера. Він був одним із найбільш результативних гравців команди в минулому чемпіонаті.

Центровий Елвіс Евора, котрий зараз травмований і буде прооперований, у команді з 2000 року. Пам’ятаю його ще молодим хлопцем, якого я вперше поставив у стартову п’ятірку. Його зріст ─ 204 см, він міцний фізично, чудово грає в захисті. Його середні показники за матч складають близько 10 очок і 7-8 підбирань, але це один із стовпів захисту «Бенфіки».

Тепер я прочитав, що «Бенфіка» посилює склад Родріго Маскаренашом, який народився на Кабо-Верде і в юнацькому віці переїхав до Португалії, залишаючись гравцем збірної своєї країни. Але оскільки він почав грати в Португалії в юнацькому віці, то ліміт на легіонерів на нього не поширюється. Він грає на позиції четвертого номера. Саме ці перелічені мною виконавці, гадаю, й будуть визначати гру команди в передній лінії.

Задня лінія укомплектована трьома досвідченими баскетболістами, які можуть зіграти на позиції розігруючого. Двоє з них уже грали у збірній, інший нещодавно отримав запрошення до національної команди. Двоє – маленькі, зі зростом 180 см, ─ Антоніо Тавареш і Діого Каррейра, один – високий, зі зростом 197 см, ─ Мігель Мінава. Це не найсильніша ланка команди, і саме у зв’язку з цим у «Бенфіки» можуть виникнути проблеми у кваліфікації Єврочеллендж. Крім того, на позиції другого номера успішно грає ще один американець Бен Рідд. Він уже другий сезон у «Бенфіці», до цього чотири роки відіграв за «Оваренсе». Враховуючи, що Еванс уже має португальське громадянство, Рідд – лише другий легіонер у команді.

Крайній нападник «Бенфіки» ─ Сержіо Рамос, котрий з успіхом грав в італійській Суперлізі та іспанській АСВ, виступав за зі збірну Португалії, зокрема й тоді, коли я її очолював. Досягти більшого йому завадила травма. Останні два роки після операції він грає за «Бенфіку», разом з якою здобув два чемпіонські титули. Взагалі, він може успішно закривати позиції з другої по четверту, має непоганий триочковий кидок, добре захищається та читає гру, пройшовши школу італійського й іспанського баскетболу. Одним словом, дуже небезпечний і хитрий гравець.

Є у «Бенфіки» і втрати. Так, команду залишив ще один збірник ─ досвідчений Жоао Сантош, який перейшов в «Порту».

Думаю, що основна п’ятірка «Бенфіки» виглядатиме наступним чином: Мігель Мінава на позиції розігруючого, Бен Рідд на позиції другого номера, Сержіо Рамос ─ третього, Хешиму Еванс ─ четвертого, Елвіс Евора – п’ятого.

Можу сказати, що «Бенфіка» стане серйозним випробуванням для «Ферро». Це головний клуб Португалії, за який, напевно, вболівають 70 відсотків населення країни, клуб, що гратиме в суперсучасному залі на понад 3000 глядачів, побудованому в 2004 році до європейського фіналу. Єдиний мінус полягає в тому, що Португалія чотири чи п’ять останніх років не брала участі в європейських турнірах. Тобто команда не має міжнародного досвіду. Але теж саме стосується й «Ферро», адже це буде перший вихід запоріжців на міжнародну арену. Якщо ж ми говоримо про міжнародний досвід окремих гравців, то, безмовно, тут «Бенфіка» має перевагу. Всі португальські виконавці у її складі – гравці національної збірної своєї країни, Маскаренаш виступає за команду Кабо-Верде.

Бажаю успіху Кирилу Большакову та його команді, однак хочу застерегти – йому трапився дуже небезпечний суперник, вікова та досвідчена команда.

Офіційний сайт СУПЕРЛІГИ

Олександр ВОЛКОВ: "ФЕРРО-ЗНТУ" - справжня сенсація сезону"

Пропонуємо вашій увазі інтерв'ю з президентом Федерації баскетболу України Олександром ВОЛКОВИМ, котрий підбиває підсумки сезону в Суперлізі, ділиться своїми очікуваннями від виступу національної збірної влітку та коментує ситуацію, що склалася довкола останніх виборів президента ФІБА-Європа. Першу частину інтерв'ю присвячено чемпіонату та Кубку Суперліги.

Олександре Анатолійовичу, вітаю Вас із завершенням сезону! Поділіться, будь ласка, своїми враженнями від цьогорічного розіграшу чемпіонату та Кубку Суперліги.

Перш за все, дякую за привітання. Сезон у Суперлізі був досить цікавим і, головне, непередбачуваним. Це стосується також і Кубку, і плей-офф. Скажімо, «Азовмаш» не надто яскраво провів регулярний чемпіонат і, можна сказати, невдало виступив у Кубку Суперліги, однак у плей-офф маріупольцям вдався чудовий спурт – вони практично не залишили шансів своїм суперникам у чвертьфіналі та півфіналі. У фіналі, коли серія повернулася до Києва, знову здавалося, що «Азовмаш» втратив свій шанс, але команда з Маріуполя все ж таки здобула перемогу. Це було справді неочікувано та сподобалося як глядачам, так і фахівцям. Що стосується другого місця «Будівельника», то кияни, навіть незважаючи на травми провідних гравців, впевнено забезпечила собі перше місце за підсумками регулярної першості. Але в Кубку змушені були задовольнитися третім місцем, а у фінальній серії доволі несподівано поступилися «Азовмашу», хоча більшість прогнозів була саме на користь «будівельників». Гадаю, що в даному випадку досвід «Азовмашу» дався взнаки. Тим не менше, доля «золота» вирішилася у п’яти матчах, і всі вони були цікавими.

Третє місце посів «Ферро-ЗНТУ» – справжня сенсація сезону, укомплектована хорошими українськими гравцями та непоганими американцями. Незважаючи на те, що ніхто цього не сподівався, команда із Запоріжжя завоювала Кубок і здобула «бронзу». Більше того, після перемоги «Ферро» в Кубку, всі думали, що запоріжці можуть претендувати на вихід до фіналу, як мінімум. Тобто маємо ще один сюрприз. Не буду зупинятися на виступах команд, що посіли місця нижче четвертого, але й там теж було достатньо сенсацій і несподіванок. Щодо БК «Київ», то особисто я думав, що й потрапляння до вісімки, буде для команди Віталія Чернія гарним результатом. Але кияни зуміли пробитися до фіналу Кубку та посіли четверте місце в регулярному чемпіонаті. Весь сезон до півфіналу команда рухалася дуже впевнено, обігравши майже всіх суперників, і навіть ті, хто спершу скептично ставилися до можливостей молодої команди, укомплектованої виключно українськими гравцями, визнали її прогрес. Але подолати півфінал «Києву» завадила втома – як психологічна, так і фізична. Можливо, команда й так зіграла на межі можливостей, дійшовши далі, ніж, на перший погляд, могла.

Тобто, якщо раніше, перед початком нового сезону, можна було передбачити учасників вирішальних матчів, то в нинішньому році, гадаю, жодна людина не наважилася б назвати призерів Суперліги заздалегідь. Єдине, що до півфіналів вийшли та, відповідно, розіграли медалі, ті ж команди, що брали участь у фіналі чотирьох Кубку Суперліги. Напевно, цим вони лише зайвий раз підтвердили свій високий клас, попри програші та невдачі, що траплялися протягом сезону.

Чемпіонат минув чудово, без скандалів. Звісно, були суперечливі питання, що розглядалися на засіданнях засновників Ліги, але загалом об’єднаний чемпіонат заклав солідну базу для наступного сезону. Єдине, що можна занести в пасив, – це те, що не зуміли налагодити регулярні телетрансляції матчів чемпіонату та Кубку. Єдиної системи телетрансляцій не було як такої, доводилося задовольнятися місцевим телебаченням, і лише з середини чемпіонату поєдинки почало регулярно показувати київське телебачення, а під кінець сезону підключився ТЕТ. На наступний сезон питання відсутності стабільних телетрансляцій треба вирішувати.

А загалом, команди вирівнялися за класом, з’явилися нові імена, за якими було цікаво слідкувати. Думаю, наступного року чемпіонат буде ще цікавішим, і плеяду молодих талановитих гравців, яка підросла в дублях, буде помітно в основних складах команд.

Два роки тому, коли внаслідок розколу було проведено два окремих чемпіонати, здавалося, що український баскетбол опинився під загрозою. Як сьогодні, коли вже минув певний час, коли було проведено об’єднану першість, можна оцінити цей процес?

Процес становлення, процес змін завжди тягне за собою конфлікти. На жаль, тоді, в тому конфлікті, ми зайшли занадто далеко. Хоча зараз розумієш, що його можна було б уникнути та знайти можливість врегулювати. Нікого не хочу звинувачувати чи брати всю провину на себе. Всі ми люди, всі ми іноді робимо невірні кроки, і це була наша спільна помилка. Але, знаєте, все може приносити користь. Бажання команд підтягти свій рівень, жорстка конкуренція обох ліг дозволили підвищити якість менеджменту, самого ставлення до баскетболу, а головне – дали надію клубам, які раніше навіть не замислювалися над тим, що можна досягати високих результатів. Тому, якщо брати в чистому залишку, то загальна користь полягає в тому, що все найгірше ми залишили в минулому, а те найкраще, що виникло в ході протистояння, ми зберегли, створивши АБКУ «Суперліга». Думаю що сьогодні Суперліга може претендувати на звання якісного європейського чемпіонату.

Одним із ключових питань, коли відбувся розкол, а потім об’єднання, стала формула «4+1». На наступний сезон планувалася формула «3+2», однак поки що від неї відмовилися…

Розумієте, кожна команда в якийсь момент відчуває, що рівень українських гравців, конкуренція між ними дозволяють ставити перед собою серйозні завдання, тоді, природно, керівництво замислюється над тим, чи потрібно брати іноземців. На жаль, сьогодні всі чотирнадцять колективів, що фінішували в Суперлізі, відчувають дефіцит українських гравців. Тому клуби пішли, на мою думку, на цілком вірне компромісне рішення – в цілому реєструється на одного іноземного гравця менше, і формула зберігається, але навіть «6+6» (шість іноземців і шість українців) дозволяє вітчизняним гравцям отримувати більше ігрової практики. Адже ротація основного складу команд, яка зазвичай передбачала використання тренером дев’ятьох виконавців – сімох іноземців і двох українців («7+2»), тепер набуде вигляду «6+3» (шість «легіонерів» і три українці), що дає більше шансів українським баскетболістам. Гадаю, до наступного року, коли молоді гравці змужніють, відштовхуючись від формули «6+6», можна буде прийняти «3+2». Поки що такої можливості немає. Просто, клуби зрозуміли, що, скажімо, травма українського гравця в будь-який момент може завадити турнірним планам, поставити під сумнів очікувані результати команди. Збереження формули «4+1» було одноголосним рішенням усіх учасників Суперліги. Ліга так влаштована, що рішення приймаються двома третинами голосів. В даному випадку ні в кого навіть не було заперечень – ні в команд, що базуються на українських гравцях, ні в тих, що спираються переважно на іноземців.

Чемпіонат дублюючих складів у нинішньому сезоні минув за дещо зміненою формулою – подібно до NCCA було проведено фінал восьми. Що цікаво, та ж ситуація, яка відбулася у фіналі Суперліги з «Азовмашем», повторилася і у випадку з дублюючим складом БК «Київ», який після шостого місця в регулярному сезоні став чемпіоном. Чи спостерігали Ви за іграми дублерів і чи слід очікувати на те, що хтось із гравців, котрі проявили себе там, у наступному сезоні заграють у Суперлізі?

Звісно ж, я спостерігав за чемпіонатом дублюючих складів. Вважаю, що ігри дубля – це ключовий момент підготовки професійних баскетболістів. Граючи в дублюючому складі, молоді баскетболісти сприймають вимоги, стиль, ставлення до гри та тренувального процесу основних команд, а амбіції клубів зазвичай переносяться і на дубль. Що стосується самого чемпіонату, то команди по-різному поставилися до участі в ньому. Ті, що мали стабільний дубль, більш вдало грали в регулярній першості. Команди, які застосовували ротацію, постійно допомагаючи основному складу, часом зазнавали провалів, але коли підійшли вирішальні матчі у фінальній вісімці, всі привезли якомога оптимальніші склади, навіть залучивши гравців основи, котрі проходили реабілітацію. Звісно ж, ці ігри пройшли на абсолютно іншому рівні, ніж у регулярному чемпіонаті, і в даному випадку БК «Київ», за рахунок повернення гравців з основи, зумів більш змістовно підійти до фіналу восьми та виграти чемпіонат.

Олексій Наумов

ukrbasket.net

Станислав Овдеенко в программе "Спортивный ранок" на ТК "Запорожье"

Александр Рыбалко в программе "Спорт-персона" на ТК "Запорожье"

Виталий Черний: "Надо справиться с агрессивной манерой игры "Ферро"

Виталий Черний: "Надо справиться с агрессивной манерой игры "Ферро"

После утренней тренировки накануне первого поединка против "Ферро-ЗНТУ" наставник "волков" рассказал - за счет чего его ребята могут побороться за "бронзу".

- Виталий Николаевич, вначале пара вопросов о проигранном полуфинале. Что помешало хоть раз взять верх над "Будивельниокм"?

- Думаю, такой ход событий предопределили два фактора: наша молодость и ограниченность скамейки. Все-таки у моих ребят еще мало опыта выступлений в решающих сериях. В каждом из трех матчей был момент, когда мы, казалось, уже переломили ход встречи. Вроде бы, еще один шажок - и команда будет контролировать игру. Но сделать его нам так ни разу и не удалось: отзащищались, перехватили мяч, а первую передачу отдать не можем. Как результат - вместо быстрого прорыва и легких двух очков, сами отдаем мяч сопернику. И подобная ситуация повторялась не один раз. Уверен, более опытная команда не позволила бы себе таких оплошностей.

Сказалась и усталость. Практически весь сезон мы играли семью-восьмью баскетболистами. Естественно, под конец первенства ребята подсели. У "Будивельника" же ровный состав, десять играющих ребят. В этом плане что-то противопоставить "строителям" было очень сложно.

- Но именно в плей-офф хорошо себя проявляет молодой Александр Липовый. Если в регулярном сезоне Саша получал в основном "грязное" время, то в сериях против "Одессы" и "Будивельника" заслуженно проводил на паркете по 20 минут.

- Саша - молодой и целеустремленный игрок, но ему нужно время, чтобы понять - что может стать его козырями. На мой взгляд, это игра в защите. Липовый обладает высоким, как для защитника, ростом. Но при этом координирован и хорошо сидит на ногах. Низкорослым плеймейкерам нападать против такого игрока неудобно.

- Игру "Ферро" как раз определяют действия Стива Бурта. Можно предположить, что именно Липовому придется защищаться против американца.

- В каких-то эпизодах - безусловно. Но, поймите, каждый игрок может приспособиться к каждому защитнику. Поэтому хорошо, когда в команде есть несколько "маленьких", акцентированных на защиту. За счет их ротации можно постоянно "поддавливать" плеймейкера соперника, затрудняя организацию позиционного нападения. Приведу пример "Роанна", с которым мы играли в Еврочелленже. В составе французов было три настоящих "цепных пса", которые поочередно буквально "грызли ахиллы" нашим защитникам. Играть против такой команды неимоверно тяжело.

- В украинской Суперлиге защита "Киева" одна из лучших. В среднем ваша команда пропускает меньше 75 очков. Но и "Ферро" обычно забивает под сто! Как планируете остановить Томаса и компанию?

- Надо отметить, что "Ферро" находится среди лидеров и по количеству командных подборов. Так вот, определяющим фактором станет именно то, кто будет контролировать щит. Запорожцы - "бегущая" команда, львиную долю очков они набирают в прорывах. А любой прорыв, как известно, начинается именно с подбора.

- Какие еще аспекты могут предопределить ход серии?

- Знаете, насколько много Кирилл Большаков позволяет своим американцам в нападении, настолько тяжело и дисциплинированно заставляет их работать в защите. Многое будет зависеть от того - сможем ли мы справиться с агрессивной обороной соперника.

- "Ферро" стал вашим обидчиком в финале Кубка Суперлиги. Является ли этот факт дополнительной мотивацией для вашей команды?

- На кону комплект медалей - стимул весьма серьезный. Как известно, историю пишут победители. Весь сезон мы демонстрировали неплохой баскетбол, но вряд ли кто-то об этом вспомнит, если мы останемся за бортом первой тройки.

Сайт БК "Киев"

Кирило Большаков: «Фізичний стан моїх підопічних гірший за моральну готовність до двобоїв з «Києвом»

Експрес-інтерв’ю з керманичем запорізького «Ферро-ЗНТУ» напередодні серії плей-офф за «бронзу» чемпіонату Суперліги ми розпочали з неприємного, на наш погляд, для Кирила Вадимовича нагадування про закиди на його адресу, що з’явилися на кількох спортивних сайтах після півфінальної серії плей-офф.

— Як ви ставитесь до твердження, що ту серію «Азовмашу» програла не команда, а тренер?
— Все правильно: програє завжди тренер. Взагалі, у мене немає ніякого бажання полемізувати щодо цієї серії…

— У якому стані підійшла команда до «бронзових» випробувань?
— У звичному тренувальному. Морально хлопці готові до матчів за третє місце. А от фізичний стан гравців значно гірший. Дві гри , а саме друга і третя, півфінальної серії відібрали в них залишки сил, і відновити їх за лічені дні просто неможливо. Додалися й особисті проблеми зі здоров’ям. Зокрема Георгій Кондрусевич хворіє на бронхіт: ще вчора він тренувався з підвищеною температурою, має місце кашель. У Сашка Рибалка інші проблеми. Ще на початку року кардіологи рекомендували йому обмежувати ігровий час 20 – 25 хвилинами. Та після того, як через травму ми втратили Олександра Шапошникова, Рибалку доводилося відпрацьовувати до 40 хвилин. Звичайно, на користь йому це не пішло. І тепер лікарі вимагають для Олександра двомісячний реабілітаційний період.

— І яким же чином ви намагаєтесь компенсувати втрату ще одного бійця в складі?
— Ви правильно сказали: нашому капітану не позичати бійцівських якостей. Тому він готується зіграти проти БК «Київ» з повною самовіддачею, а реабілітацію планує перенести на червень – липень. Сподіваюсь, що й решта гравців, здатних принести бажаний результат, не підведуть у матчах зі столичним клубом. Хоча всі ми добре розуміємо, що нам протистоятиме досить сильний суперник, завдання завоювання медалей з нас ніхто не знімав.

Прес-служба БК «Ферро-ЗНТУ»

Олександр ШАПОШНИКОВ: «Навіть у домашніх матчах проти БК «Київ» легких прогулянок для «Ферро-ЗНТУ» не буде»

Звістка про те, що один із провідних гравців «Ферро-ЗНТУ» Олександр Шапошников через травму не зможе допомогти своїй команді у півфінальній серії плей-офф із маріупольським «Азовмашем», буквально приголомшила прихильників запорізького клубу. Щоправда, під час домашніх матчів Олександра можна було побачити на лаві запасних, тож одноклубники відчували його моральну підтримку, А от коли вони відправилися на матч до Маріуполя, Шапошников опинився на лікарняному ліжку, оскільки стан спортсмена вимагав хірургічного втрачання.
Після операції минуло кілька днів, і Олександр погодився дати ексклюзивне інтерв’ю для офіційних сайтів Суперліги та БК «Ферро-ЗНТУ».

— Олександре, яким чином ти потрапив у таку халепу?
— Під час тренування напередодні першої гри з «Азовмашем» в мене сталося зіткнення з двома одноклубниками, один з яких знаходився переді мною, інший – позад мене. Відчув страшенний біль, а коли пройшов обстеження, вердикт лікарів був невтішним – розрив зв'язок між ключицею та лопаткою. Консультував мене завідувач відділення травматології та ортопедії клініки «Мотор Січ», кандидат медичних наук Вадим Миколайович Чорний. Він сказав, що люди з подібними травмами живуть і без операції, але в моєму випадку вкрай потрібне хірургічне втручання, інакше біль пройде, а рух буде обмежений, тобто обсяг роботи зменшиться. Тоді б у мене виникали серйозні складнощі, зокрема при здійснені передачі м’яча.

— Операція була тривалою?
— Вона тривала майже годину. Довгим був процес анестезії, під час якого застосували голкотерапію в область шиї. Прикольне відчуття. Потім ввели наркоз, і я відключився. Прокинувся, коли операція ще тривала. Бачу, наді мною схилилися хірург Вадим Валерійович Малишев, його асистенти. Запитую: «Вам не заважає те, що я не сплю?» А вони сміються: «Та ні, отримуй задоволення!». Мені зшили порвані зв’язки, зміцнили їх лавсановими нитками. Біль я відчув лише чотири години по тому, коли дія наркозу припинилася. Протягом двох діб почувався некомфортно, а зараз єдиною незручністю є те, що лівою рукою не можу поворухнути – її утримує спеціальна пов’язка.

— Які подальші прогнози лікарів?
— Обіцяють через три тижні шов зняти. До речі, він у мене — косметичний, ниток майже не видно. Реабілітаційний період триватиме три місяці. У цей час я неодноразово навідуватимуся до столичних фахівців.

— Що ти відчував під час домашніх матчів півфінальної серії, перебуваючи на лаві запасних?
— Це було відчуття нереалізованих можливостей. Звичайно, хотілося допомогти хлопцям, але що я міг поробити? До речі, у двох запорізьких домашніх матчах «Азовмаш» діяв за схожою тактикою. І якщо в першій зустрічі висока результативність наших Стівена Бьортта і Чарльза Томаса не завадила маріупольцям вирвати перемогу, то в другій грі загроза кільцю гостей надходила від усіх гравців, що знаходилися на майданчику. І це принесло успіх.

— Хто сповіщав тебе про результати матчів у Маріуполі?
— Мій батько. Він їздив на обидві гри, весь час телефонував мені. Виходив на зв’язок і лікар нашої команди Андрій Семенов, який цікавився моїм станом. Жалкую, що «Ферро-ЗНТУ» не пробився до фіналу.

— Твоє передчуття напередодні серії матчів плей-офф із БК «Київ» за «бронзу» чемпіонату?
— Не помилюсь, якщо скажу, що на моїх одноклубників чекає важка боротьба у всіх без винятку іграх. Для киян третє місце – за щастя. Тож навіть у домашніх матчах легких прогулянок для «Ферро-ЗНТУ» не буде. Щоб переконатися в тому, досить проаналізувати статистику півфінальної серії БК «Київ» із земляками з «Будівельника», хоча останній і переміг у серії з сухим рахунком 3:0. Втім, якщо шанс завоювати «бронзу» в нашої команди є, треба скористатися ним.

— Ти сказав, що реабілітаційний період триватиме три місяці. Отже, ти приступиш до активних тренувань лише в середині серпня? Як ти вважаєш, це завадить тобі зустріти наступний сезон у всеозброєнні?
— Навіть якщо мені не пощастить взяти участь у першому навчально-тренувальному зборі, де закладатиметься фундамент загальної витривалості, я зможу самостійно займатися біговою підготовкою. Вправи з гантелями для здорової руки теж ніхто не відміняв. А загалом, рівень підготовленості того чи іншого гравця великою мірою залежить від бажання людини…

— Залишається побажати, щоб тобі цього бажання не бракувало!
— Дякую!

Інтерв’ював Аркадій КОПЕЛІОВИЧ,
прес-аташе БК «Ферро-ЗНТУ».

Олексій РЕВА: «Вадим Онищенко копіює Стівена Бьортта, а Стас Алексейчик – Чарльза Томаса»

Тривалий час резервісти «Ферро-ЗНТУ» перебували серед лідерів чемпіонату дублюючих складів Суперліги, завершили його на третьому місці, але в плей-офф фінішували п’ятими. Як же розцінювати виступ команди в цьогорічному сезоні? Саме з цього запитання розпочалося наше інтерв’ю зі старшим тренером команди Олексієм РЕВОЮ.

— Розпочну здалеку. Хоча під час міжсезоння дублюючий склад команди істотно оновився, його поповнення залишало бажати кращого. Судіть самі, до основного складу перейшли Єгор Большаков, Яків Змитрович, Станіслав Овдєєнко. Поповнення ж склали Іван Тимощук, який повернувся до рідного міста з Черкас, вихованець білоцерківського баскетболу Максим Козловець і В’ячеслав Череповський із Луганщини. Проте нам не вистачало двох-трьох перспективних форвардів і ще одного високорослого гравця.

— Чи не забагато тоді б у вашому розпорядженні було центрових? Адже і Козловець, і Череповський настільки добре зарекомендували себе в цьому амплуа, що головний тренер «Ферро-ЗНТУ» Кирило Большаков неодноразово залучав цих хлопців до ігор основи.

— Центровими ми змушені були їх зробити не від гарного життя: спочатку планувалося, що вони гратимуть на позиціях нападаючих. Втім, ми доволі вдало розпочали чемпіонат, тривалий час навіть лідирували в ньому й фінішували в регулярній першості на третьому місці. Очікували, що ігри плей-офф розпочнемо вдома, але фінальну частину змагань перенесли до столиці, й наш перший суперник – БК «Київ» - отримав додатковий фактор переваги. До того ж кияни залучили до участі в матчі з нами чотирьох гравців, уже заграних за «основу» — Максима Сандула, Олександра Тищенка, Руслана Отверченка і Олександра Липового. Однак наші хлопці гідно протистояли грізним суперникам і поступилися з різницею лише в чотири очки. У наступних матчах проти «Кривбасбаскета» та «Хіміка» мої підопічні святкували переконливі перемоги. Тому п’яте підсумкове місце можна вважати успіхом.

— Торік у першості дублерів УБЛ ви були четвертими…

— Але ж той турнір був набагато слабшим за нинішній.

— Чи позначилося на грі вашої команди те, що згадуваний вище Козловець, а також Євген Бєляєв, Іван Тимощук і Вадим Онищенко готувалися до сезону разом із гравцями основного складу під орудою Кирила Большакова?

— Безумовно. Саме ці баскетболісти, а також Антон Саєнко і В’ячеслав Череповський, що прийшов до нас дещо пізніше, визначали малюнок гри команди. Допоміг нам в останніх матчах і центровий Станіслав Алексейчик, який повернувся до клубу з Кривого Рога.

— А чим, на ваш погляд, можна пояснити той факт, що жоден із резервістів «Ферро-ЗНТУ» не увійшов до символічної збірної чемпіонату дублюючих складів?

— Я ставлюся до цієї акції як до суб’єктивного явища, хоча не можу не віддати належне індивідуальній майстерності львів’ян Володимира Зеленого і Миколи Кавалерідзе, Володимира Конєва з Кривого Рога, Артема Сліпенчука з «Будівельника». Щодо наших хлопців, то вони віддають перевагу командній грі. Ми вважаємося незручною командою для інших, оскільки в нас шість – сім баскетболістів можуть взяти на себе відповідальність завершального кидка, в тому числі й дальнього.

— Керівництво клубу цікавиться іграми дублерів?

— Так, особливо президент клубу Валерій Альбертович Елькінсон і старший адміністратор Анатолій Якович Короленко. Вони зацікавлені, щоб у команді було якомога більше вихованців запорізького баскетболу. До речі, дублери «Ферро-ЗНТУ» виграли досить сильний чемпіонат міста. Цікаво, що ми залучали до цих ігор торішніх резервістів Змитровича, Овдєєнка і Большакова. Звичайно, вони стали помітно міцнішими, рухливішими, але їм бракує ігрової практики.

— А прогрес у грі очолюваної вами команди простежується?

— Так, є вже напрацьовані схеми гри. Бачимо, чому слід приділити увагу під час міжсезоння. Водночас шукаємо нових виконавців на ті позиції, що потребують підсилення.

— А що, на дублюючий склад знову чекають великі зміни?

— Кістяк команди – 5-6 гравців – залишається. А на вакантні місця можуть розраховувати найкращі випускники нашої баскетбольної СДЮШОР № 12 і Київського спортінтернату.

— Ну, а хто, на вашу думку, гідний запрошення до основного складу «Ферро-ЗНТУ» наступного сезону.

— Питання цікаве й водночас складне. На перший погляд, уже переріс дубль Славко Череповський, який міг би впевнено зіграти на позиції четвертого номера. Гідний підвищення в статусі й гравець задньої лінії атаки Євген Бєляєв, але за умови, що він підвищить процент реалізації кидків і впевненіше діятиме в проходах. Іван Тимощук – талановитий плеймейкер, але й у нього є певні вади у веденні м’яча та кидковій підготовці. Та якщо серйозно підходити до цього питання, то в «основі» вони можуть з’явитися лише у випадку, якщо клубу доведеться розпрощатися з легіонерами.

— І все ж таки, постійний перегляд матчів за участю легіонерів «Ферро-ЗНТУ» щось дає вашим підопічним?

— Безумовно! Вони навіть наслідують їхні ігрові прийоми. Приміром, Вадим Онищенко під час проходів намагається робити півоти, як Стівен Бьортт, а Стас Алексейчик – розвороти в стилі Чарльза Томаса. І це – позитивний факт.

Інтерв’ював Аркадій КОПЕЛІОВИЧ,
прес-аташе БК «Ферро-ЗНТУ»

Кевін Тіггс: «Я виріс як гравець саме в запорізькому клубі»

Однією з найяскравіших постатей у нинішньому складі «Ферро-ЗНТУ» є гравець задньої лінії атаки Кевін Тіггс, котрий уже завоював серця як уболівальників, так і фахівців. Цей яскравий представник американського баскетболу схоплює на льоту не тільки м'яч, а й вказівки тренера. Кевін шалено любить перемагати, до того ж – перемагати красиво. Природа щедро нагородила його всім, що треба мати класному баскетболістові: рухливістю, різкістю, чудовим стрибком, відчуттям м'яча, неймовірними пластикою й координацією рухів, чудовим кидком. До того ж, Тіггс пройшов досить непогану, хоча, можливо, й не найкращу школу американського баскетболу. Але найголовніша його риса – неприборканий дух переможця.

З Кевіном легко й приємно працювати тренерам, незважаючи на те, що стиль його гри відмінний від європейського – більш індивідуальний.

Безумовно, є в Тіггса й певні недоліки, над якими він працює разом із наставником «Ферро-ЗНТУ» Кирилом Большаковим. Кевін мало використовує свій кидок, а найчастіше атакує з-під кільця. Завдання ж тренера – відсунути його від щита, зробити з нього не третього номера, яким він є зараз, а другого, що пішло б на користь і Тіггсу, і команді.

В американському квартеті «Ферро-ЗНТУ», до якого, крім Кевіна, входять Чарльз Томас, Вінсент Хантер і Стівен Бьортт, він справжній заводила і веселун, любитель тонких жартів, анекдотів. Тому й розмовляти з ним цікаво.

З досьє прес-служби БК «Ферро-ЗНТУ». Кевін Джером Тіггс (гравець передньої лінії атаки, № 42). Народився 17 квітня 1984 у місті Флінт (штат Мічиган, США). Перший тренер – Тіт Сміт (Флінт). Закінчив коледж у Флінті. Захищав кольори університетської команди «East Tennesse State Buccaneers» (штат Теннессі), яка в сезоні-2008/09 виступала в чемпіонаті NCAA й посіла перше місце у конференції Atlantic Sun. Кевін Тіггс увійшов до символічної збірної конференції. У складі «Ферро-ЗНТУ» – з осені 2009 року. Зріст – 194 см.

— Кевіне, що тобі, як американському професіональному баскетболістові, дав сезон виступу за «Ферро-ЗНТУ»?

— Безумовно, я виріс як гравець саме в запорізькому клубі. Я глибоко осмислив усі складові гри: розумію, як правильно вести себе на майданчику – коли віддати пас, коли самому пройти під кільце й закинути м'яч у кошик, як правильно захищатися. Я більш правильно оцінюю ігрові ситуації й вирішую, коли мені треба завершувати ігровий епізод самому, а коли зробити акцент на передачу захисникові, щоб перевести гру в спокійне русло, а одноклубники зайняли більш вигідні позиції для атаки.

— Яке враження склалося у тебе про європейський баскетбол? Адже в українських клубах виступає багато гравців із європейських країн?

— Найбільша відмінність баскетболу США, приміром, від українського в тому, що, коли мені ставлять заслін, в Америці я маю право зробити два кроки, а вже потім вдарити м'ячем у підлогу. І рефері при цьому не фіксують пробіжку. А в Україні гравець спочатку повинен вдарити м'яч, і тільки потім зробити два кроки; тоді це не буде класифікуватися як пробіжка. В іншому ж випадку судді відразу ж свистять. Це найголовніша відмінність, яка потребує додаткової концентрації в ході гри. До того ж, американські баскетболісти тяжіють до індивідуальної гри, побудованої на природних можливостях гравця. У Європі, й в Україні зокрема, гра – командна, більш осмислена.

— А що означає ритуал, який ти виконуєш перед виходом на майданчик Олександра Шапошникова? Складається враження, що ти перевіряєш, чи немає при Сашкові вибухівки. Чи це якесь таємниче заклинання?

— Саме таким способом я намагаюся передати свою енергетику Олександрові, корінному запорожцю. Це має, на моє переконання, допомогти йому якомога більше разів влучити м'ячем у кільце суперника. А якщо відверто, то робимо ми це спеціально для глядачів, демонструючи їм нашу згуртованість, націленість на перемогу.

— Помічено, що ти полюбляєш у колі своїх співвітчизників жартувати, щось смішне розповідати.

— Навести вам приклад? Пропоную розв’язати задачку. З автопарку виїхав автобус. На першій зупинці зайшли чотири пасажири, на другій – ще три, на третій — п'ять. На четвертій зупинці вийшли два пасажира, але на п'ятій – зайшли ще шість. Треба визначити, які очі у водія автобуса.

— Кевіне, ти першим із четвірки нинішніх американців прийшов у «Ферро-ЗНТУ». Чи вдалося вам стати однодумцями?

— Так, зараз закінчується сезон, і вже можна підводити деякі підсумки нашого виступу в «Ферро». Думаю, всі ми – українці, американці, білоруси – добре зіграли. Я радий, що доля звела нас в команді, за яку я щодня молюся, що ми досягли певного успіху. Для мене зараз найголовніше – продемонструвати на фініші чемпіонату шанувальникам «Ферро-ЗНТУ» все, на що я здатний, і виграти медаль. На даному етапі кожна гра неймовірно важлива. Чим більше у нас буде перемог, тим впевненіше ми будемо грати в плей-офф. Вкрай важливо, на якому місці в регулярному чемпіонаті ми опинимося.

— Як і чому ти став баскетболістом?

— Грати в баскет мене навчила моя кузина. Одного разу вона запросила мене до ігрового залу, і я з першого кидка послав м'яч у кільце. Точно в ціль летіли м'ячі й після наступних кидків, причому незалежно від того, куди я кидав, в яку частину прямокутника на щиті потрапляв м'яч. Це були мої перші кроки в класичному баскетболі.

— Але до цього ти, мабуть, займався якимись видами спорту?

— Просто у вільний час грав у стрітбол...

— І в якому ж віці ти зробив перший кидок по кільцю в присутності кузини?

— Ви не повірите, але на той момент мені було 20 років. Перший сезон я відіграв у школі, чотири наступні — у збірній коледжу, тобто в університетській команді «East Tennesse State Buccaneers». Свій шостий сезон проводжу в команді «Ферро-ЗНТУ». Я щасливий, що Бог послав мені такий дар. Я дійсно у двадцятирічному віці відчув, що можу і повинен грати в баскетбол, що це моє головне покликання. У дитинстві я навчався в школі, і мені ніколи було серйозно займатися спортом. Крім того, мені доводилося багато працювати дома – дбати про маму.

— Твої батьки теж займалися баскетболом?

— У баскетбол грав мій батько. Я знаю про це, але мені не пощастило бачити його на майданчику.

— Гра яких гравців тобі найбільше імпонує?

— Я просто зачарований стилем і технікою Леброна Джеймса і захисника Кобі Брайанта, який нещодавно продовжив контракт із «Лос-Анджелес Лейкерс» на три роки і планує за цей термін заробити понад 83 мільйони доларів. Думаю, не тільки в Штатах так грати мріють багато тисяч хлопчаків.

— За який баскетбольний клуб США ти вболіваєш?

— Мені подобається гра команди «Детройт». Однойменне місто знаходиться неподалік від мого рідного Флінта, і я, природно, вболіваю за «Детройт», який, на жаль, зараз грає так собі. Ще я стежу за виступами клубу «Лос-Анджелес Лейкерс».

— У тебе є спеціальність, окрім баскетболу?

- Я закінчив університет в місті Джонсон Сіті (штат Теннесі) і отримав диплом менеджера, що дозволяє відкривати і вести власний бізнес будь-якого профілю.

— З усього видно, що ти, як і Стів Бьортт, завзятий меломан. Яку музику слухаєш?

— Обожнюю аренбі, хіп-хоп, реп. Мої улюблені виконавці – репер Гуччі Мейн і Янг Джізі. Природно, шаную талант Майкла Джексона. Я от просто зараз включаю один із його творів – пісню «Біллі Джин». Вона мені дуже подобається.

— Що ти можеш розповісти про своє особисте життя, сімейний статус, чи є в тебе дружина або дівчина?

— У мене немає дівчини. Я – холостяк, ніколи не був одружений, але прагну створити сім’ю. Втім, у мене є син Кевін-молодший. Йому вже чотири роки. Його маму я дуже любив.

— А запорізькі дівчата тобі подобаються? Я помічав, що твоїх прихильниць на трибунах чимало.

— Під час гри мені ніколи роздивлятися. У перерві, щоправда, іноді помічаю на трибунах дуже цікавих дівчат. А містом особливо гуляти ще не доводилося. Як тільки потепліє, буду частіше ходити вулицями Запоріжжя.

— Як тобі фанати «Ферро-ЗНТУ»? Твої унікальні слем-данки із зависанням на кільці завжди викликають бурю захоплення на трибунах, море емоцій.

— Все це я роблю саме для них. Місцеві вболівальники мені дуже подобаються, Спасибі їм за величезну підтримку!

— Ти носиш дещо незвичний для Запоріжжя головний убір. Він із чимось пов'язаний?

Замість відповіді Кевін спокійно зняв шапочку, яка щільно облягала його голову, і тоді без слів стало зрозуміле її пряме призначення: створювати рельєфні смужки на його короткій і чорній, наче смола, зачісці...

Микола Лозовий
за сприяння прес-служби БК "Ферро-ЗНТУ"

Валерій ЕЛЬКІНСОН: «Всюди потрібні професіонали!»

Прізвище президента обласного баскетбольного клубу «Ферро-ЗНТУ» вже давно стало синонімом існування професійного чоловічого баскетболу в Запоріжжі. Не здобувши особливих лаврів в якості гравця, Валерій Елькінсон чудово проявив себе в ролі організатора, керівника клубу, який нещодавно завоював свій перший вагомий трофей. До цього успіху президент і його команда йшли не один рік, й нині приймають вітання з приводу перемоги в Кубку Суперліги. Саме з них і розпочалася «Пряма лінія» з читачами запорізького тижневика «МИГ».

- Валерію Альбертовичу, прийміть найщиріші вітання з приводу перемоги в Кубку Суперліги! Ви ставили завдання завоювати цей трофей?

- Ми взагалі ставилися до цього турніру дещо легковажно, перш за все, приділяючи увагу чемпіонату і відправляючи на кілька кубкових матчів далеко не основний склад. На попередньому етапі хотіли стати другими в групі, але так вийшло, що фінішували на третій позиції, яка вивела нас у серії плей-офф на «Кривбасбаскет». Коли ж обіграли одного з фаворитів чемпіонату, переглянули свої завдання на Кубок, і в підсумку виграли цей трофей. Але завдання стати призерами Суперліги ніхто не знімав. Виконаємо його чи ні – стане зрозуміло наприкінці травня.

- Який настрій панував у команді напередодні вирішальних матчів за Кубок?

- Налаштовувалися хлопці дати бій, особливо БК «Будівельник», якому ми перед цим програли домашній матч першості. Зазвичай я завжди буваю присутнім на зборах команди напередодні ігор. А в Києві цього робити не став. Спеціально. Якщо «накачувати» гравців, можна нашкодити. Головний тренер команди Кирило Большаков дуже добре розібрав гру суперників, вказавши своїм підопічним на їхні помилки. Коли ми обіграли «Будівельник», упевнилися, що обіграємо й БК «Київ». Кирило Вадимович тактично переграв опонента, плюс до цього велике бажання хлопців перемогти.

- Виходить, домашня поразка пішла їм на користь?

- Розумієте, постійні перемоги, хоч і різні за характером, десь розслаблюють. І гравці, особливо американці, ловлять «зірочку». Хоча у нас рядова команда – і за бюджетом, і за добором гравців. Просто ми дуже вдало провели селекцію: легіонери виявилися дуже порядними людьми. Переможний настрій, бажання гідно зіграли свою роль і стали запорукою колективізму. Ні у кого не повернеться язик сказати, що ми не заслужили цю перемогу! На святковому банкеті нас всі щиро вітали – і чиновники, і суперники.

- Якісь преміальні були передбачені гравцям за перемогу в Кубку Суперліги?

- В іноземців, до речі, це прописано в контракті. Будуть заохочення й від головного спонсора команди – акціонерного товариства «Запорізький завод феросплавів», голова правління якого Павло Кравченко є почесним президентом БК «Ферро-ЗНТУ» й надає нам всебічну підтримку.

- Країна вперше в сезоні побачила вирішальні матчі на загальнонаціональному телеканалі. Скільки це коштувало?

- Директорат Суперліги заплатив 169 тисяч гривень. У свою чергу Суперлігу фінансують клуби, отже, в цій сумі є й наша частина. Як буде далі - подивимося. У всякому разі, зі зміною влади в країні, сподіваємося, знизяться й розцінки. Досі за показ одного матчу нам виставляли близько 50 тисяч гривень - невиправдано велику суму. Думаю, якщо стануться зрушення в кращий бік, і баскетбол частіше з'являтиметься на телеекранах.

- Чому не практикується пряма трансляція на запорізьких телеканалах?

- Ми проти цього. Нам потрібен глядач на матчах. Коли трибуни переповнені - зовсім інша атмосфера. По телебаченню, будь ласка, дивіться, але в записі. Я сам приходжу додому після матчу і не без задоволення передивляюсь гру вдруге.

- Вітань після кубкової перемоги було багато. Яке з них найцінніше для вас?

- Ой, не готовий відразу сказати! Після фінального матчу я одразу побіг на ігрову арену й лише згодом відповідав на дзвінки. Перший, звичайно, був від дружини: сім'я – це святе! А взагалі телефонували багато, навіть з Барселони. Усім – велике спасибі! Було дуже приємно…

- Нинішніх лідерів команди зберегти зможете?

- Складне питання. Якщо вистачить коштів… Втім, зараз не будемо загадувати: до кінця сезону всі вони – гравці «Ферро-ЗНТУ». Їм у Запоріжжі подобається, але хлопці налаштовані заробити побільше грошей. Якщо умови будуть рівнозначні з іншими пропозиціями, не виключено, хтось і залишиться.

- Головного тренера команди не переманять в інший клуб?

- Сподіваюсь, що ні. В нього контракт – не на один рік.

- І все ж Большаков – мешканець Дніпропетровська, а «Дніпро», на відміну від «Ферро», не дуже радує своїх прихильників...

- Коли ми граємо в Дніпропетровську, в Кирила Вадимовича - подвійний стимул: одна половина залу вболіває за нас, інша – за господарів.

- Валерію Альбертовичу, досі ми не торкалися проблем, яких жодна команда не уникає…

- Звичайно, і в нас їх вистачає. Приміром, американців ми називаємо «статистами», оскільки вони грають, перш за все, на статистику, яка висвітлюється на сайті «Євробаскет». А від цих характеристик залежить вартість гравця. Тому для багатьох іноземців головне – особиста статистика, а вже вторинне – перемога команди. Нам вдалося в нинішньому сезоні укомплектуватися гравцями, для яких основне – командний результат. До того ж наш колектив -- згуртований: на відміну від інших команд, у нас немає поділу на іноземців і українців - усім хочеться себе проявити. Проблеми ж зявилися, коли ми взяли четвертого американця. Мене дивує: як можна віддати передачу співвітчизнику, що знаходиться в менш сприятливому положенні для атаки, і не віддати м’яча гравцеві іншої національності, що перебуває на ударній позиції. У складі «Ферро-ЗНТУ» є досвідчені виконавці Олександр Рибалко, Георгій Кондрусевич, Олександр Шапошников, які в змозі вирішити долю матчу. І якщо вони бігатимуть без м'яча, виникатимуть конфлікти. Отже, доводиться ці питання якось вирішувати…

- А «зіркова» хвороба хлопців відвідує?

- Буває. Баскетбол - контактний вид спорту, й іноді лідери можуть впіймати «зірочку»: їм не вподоби жорстке поводження під час тренування. Але ж це боротьба за місце в складі. Доводиться «лікувати».

- У побуті заокеанських легіонерів проблем немає?

- Є складнощі. Як, наприклад, йому пояснити, що в нас немає стабільного інтернетзв’язку? Ми вже поставили і кабельний, і мобільний… У мене самого бездротовий Інтернет, але ж це кошмар... Досить прикладів?

- Цілком. А як, приміром, вирішується питання харчування?

- Нормально. На меню і якість продуктів американці не скаржаться. Звичайно, свинини вони їдять менше, в основному - курятину. Дуже полюбляють борщ.

- У клуба є талісман?

- Поки що немає, але ми думали над цим, навіть оголошували конкурс. Пропозиції були різні: від заїждженого козака до залізного дроворуба. Нам нічого не сподобалося. Будуть хороші пропозиції - будемо розглядати. Талісман команді потрібний!

- Яким транспортом користується команда під час виїздів на ігри в інші міста?

- За винятком західних областей України, куди ми дістаємось залізничним транспортом, переважно користуємось автобусом. Він – непоганий, чого не скажеш про наші шляхи – жах якийсь! Мені боляче дивитися на хлопців, які, можна сказати, мучаться в поїздці. Щодо сидінь і полиць навіть у купейних вагонах, то вони не передбачені для високорослих людей – виникають проблеми зі спиною. Я взагалі, чесно кажучи, дивуюся, як легіонери їдуть у нашу дійсність...

- Хто в команді найвищий і найнижчий?

- Найвищий – вихованець запорізького баскетболу Станіслав Алексейчик, який поки що грає за дубль. Його зріст - 214 сантиметрів. Як його покласти на полицю в купе? Найнижчий, напевно, Сергій Чариков - 184 сантиметри.

- Ви можете порівняти той період середини 90-х, коли команда дебютувала на євроарені, й нинішні часи?

- Зараз дуже важко порівнювати. Тоді наш клуб ще не був професіональним. Нині все змінилося: підхід до гри, організації тренувального процесу, популяризації баскетболу. Хоча й тоді у нас була непогана команда, укомплектована пристойними гравцями.

- У багатьох уболівальників існує думка, що спортивний клуб – несерйозна організація. Сиди собі й витрачай гроші спонсорів. Ви готові спростувати цю думку?

- Так, сучасний професіональний клуб - це дуже серйозна організація. Ми нещодавно обговорювали це питання з головою обласного відділення НОК України Володимиром Лобановим і дійшли висновку, що спортивних менеджерів-професіоналів обмаль.

- Очолюваний вами клуб завоював брати участь у єврокубкових турнірах. А чи відповідає Палац спорту «ЗАБ» вимогам, які пред’являються до споруд, що приймають міжнародні змагання?

- У нинішньому стані – ні. Тому влітку наш клуб спільно з власниками цієї споруди розпочне реконструкцію. Замість балконів будуть споруджені трибуни, отже, збільшиться кількість місць. Також придбаємо табло, вдосконалимо системи освітлення та вентиляції. Тобто маємо здійснити дуже серйозну реконструкцію на не менш значиму суму. Але це – тільки перший етап. Якщо вдало завершимо чемпіонат, а саме потрапимо до числа призерів, можливо, у Запоріжжі розпочнеться будівництво нового спорткомплексу. На жаль, у головній спортивній споруді міста – Палаці спорту «Юність» -- за його нинішнього стану грати неможливо, незважаючи на те, що свого часу вся його модернізація була зроблена за рахунок клубів із ігрових видів спорту.

- Скільки ж глядачів зможе вмістити Палац спорту «ЗАБ» після реконструкції?

- Близько півтори тисячі. Дай Боже, щоб всі господарі ставилися до своєї власності так, як ставляться керівники ВАТ «ЗАБ». Своя електрощитова, своя котельня, планується збільшення готелю, ремонт роздягалень, фойє, автостоянки. Тобто потрібні дуже серйозні інвестиції, крім тих, що запланували ми.

- А вже відомо, де планується побудувати новий спорткомплекс і кому він належатиме?

- Попередньо розмова йде про місце в районі парку «Дубовий гай», а власником споруди стане той, хто візьме на себе обов’язки головного інвестора. У складчину, як це було раніше, зараз ніхто будувати не буде -- занадто багато прикладів нераціонального витрачання коштів.

- На допомогу владних структур розраховуєте?

- Хотілося б, а там подивимося. Згадався випадок, коли якось довелося побувати на нараді в одного з колишніх губернаторів нашої області. Питання спорту розглядалося не більше 15 хвилин. Перша особа області була категоричною: «Професіональні команди мене не цікавлять. Як стан справ із розвитком технічних видів спорту? Коментарі, думаю, зайві. Лише одного разу, багато років тому, мер Запоріжжя жорстко поставив питання допомоги баскетбольному клубу перед тодішніми власниками феросплавного заводу. Протягом місяця ми відчували цю допомогу, а потім дзвінок із Києва – і вона закінчилася.

- Свого часу Запоріжжя вважалося столицею ігрових видів спорту. Коли ж почали заводи продавати, змінилися господарі. Але ж серйозний бізнес існує в місті.

- Часи міняються, і ніхто не може змусити людину вкладати свої гроші в спорт. Я не знаю чому, але великому бізнесу це не цікаво. Хоча, за рахунок використання рекламної продукції спорт міг би мати суттєву фінансову підтримку. На наших матчах багато глядачів, ми гідно представляємо місто, але… Якщо бізнесмени почнуть витрачати багато коштів на рекламу – виникнуть питання в податківців. Це я вже проходив, тож знаю не з чуток. Потрібен розумний, державний підхід до фізичної культури та спорту, як, приміром, у тій же Росії.

- Чи отримали ви задоволення від призначення нового міністра спорту?

- Побачимо. Радує поки тільки те, що раніше Равіль Сафіулін уже керував спортивною структурою і вже має якийсь досвід.

- Чому в наших командах мало українців?

- На жаль, у нас немає великої кількості хороших гравців. Є позитивний приклад -- БК «Київ», до складу якого входять виключно вихованці вітчизняного баскетболу. Раніше в цій команді грали одні іноземці, та коли спонсор втратив можливість платити великі гроші, з дубля перевели до «основи» молодих хлопців, свого часу зібраних з усієї України під відмінні умови! В них є мотивація, хороший тренер. Але, думаю, наступного сезону більшості цих гравців у БК «Київ» вже не буде. Приміром, Кравцова – однозначно.

- Чому?

- Тому, що у багатьох молодих баскетболістів, перш за все, лічильник в очах. Вони не розуміють, що в молодості важливі не гроші, а можливість грати. Ти спочатку вирости, як гравець…

- Як ви взагалі оцінюєте рівень розвитку баскетболу в Україні?

- Все, що робиться на місцях, - заслуга ентузіастів і меценатів. У нас нестача кваліфікованих гравців, хоча ніби й є здібна молодь, але з нею потрібно працювати. Клуби пішли різними шляхами: хтось, маючи великі гроші, почав запрошувати легіонерів, сплачує просто фантастичні гроші гравцям і тренерам, а віддачі немає. У Донецьку то існує команда, то ні. А, між іншим, дитячо-юнацький баскетбол там на пристойному рівні. Є в Україні й дитячо-юнацька баскетбольна ліга, але її діяльність здійснюється на кошти клубів.

- Запорізькі хлопці в ній грають?

- Так, клуб зацікавлений, щоб у його складі було більше своїх вихованців. У Запоріжжі є СДЮШОР № 12, вихованці якої беруть участь у чемпіонатах України в чотирьох вікових групах за кошти БК «Ферро-ЗНТУ». Так само і в інших містах. Там, де немає професіональних команд, все – за рахунок батьків. І це можна назвати розвитком? Залишається і проблема залів. Сьогодні вихованці СДЮШОР № 12 мають якийсь час у спорткомплексі «Будівельник», а ігровий зал у Хортицькому мікрорайоні минулого літа завідуючий міським відділом освіти і науки попросив терміново звільнити для... юних дзюдоїстів. Причина? Обласну федерацію дзюдо очолює голова обласної ради...

- Виходить за рахунок одних дали можливість займатися іншим?

- Я не проти дзюдо, але ж це – не вихід із ситуації. Тим більше, що батьки юних баскетболістів вклали якісь гроші в ремонт залу, а зараз змушені шукати інше місце для тренувань. Спасибі ректору ЗНТУ Сергію Бєлікову, який пішов нам назустріч і надав університетський спортзал для тренувань старших юнаків.

- До речі, ви згодні з думкою, що саме завдяки керівництву технічного університету у нас зберігся професіональний чоловічий баскетбол?

- Однозначно. Якщо б Сергій Борисович не простягнув руку допомоги - команди б зараз не було. Хочу відзначити, що в цьому вузі розвивається не тільки студентський баскетбол, а й гандбол, аеробіка, інші види спорту. Багато спортсменів успішно закінчили цей навчальний заклад, чимало навчаються зараз.

- Чи вірили ви, що такі часи, як зараз переживаю ваш клуб, коли-небудь настануть?

- Вірили, звичайно. Й самі вкладали чимало і сил, і коштів.

- Крім феросплавного заводу, чи є ще спонсори-меценати у баскетбольного клубу «Ферро-ЗНТУ»?

- Шукаю! Є багато людей, які обіцяють допомагати, і я намагаюся їх переконати в доцільності цього. Зрозумійте, клуб має певний бюджет, через який не перестрибнеш. А хлопці тим часом стараються, виграють, займають високі місця. І вирішити питання додаткового преміювання дуже складно. Свого часу я обійшов багато підприємств, фірм, проте – безрезультатно. Проблема в тому, що більшість наших заводів належать не запоріжцям. Згадайте, років 12 – 14 тому скільки у нас було команд! У Палаці спорту «Юність» вихідних днів весь час йшли змагання - з ранку і до пізнього вечора. А зараз? Міні-футболу немає, жіноча гандбольна команда ледь животіє...

- Кого-б хотіли отримати в суперники у першій серії «плей-офф» чемпіонату Суперліги?

- Складно передбачити. Якісь варіанти можна буде розглядати через два – три тури. Можна отримати БК «Київ». А можна – «Азовмаш», але з легіонерами. Будемо грати на перемогу, хто б нам не попався.

- Чи правильне твердження, що ви живете баскетболом 18 годин на добу?

- Приблизно так. Зараз, мабуть, трохи менше, а з липня по жовтень - однозначно так. Приходячи додому, сідаю за ноутбук. Ми переглянули більше 2000 баскетболістів, причому не тільки їхні профайли, а й відеозаписи ігор. У підсумку відібрали трьох. Звичайно, сам я таку кількість кандидатів не міг передивитися: на моєму рахунку десь 400 гравців.

- Хто ж «підносив снаряди» вам?

- Дуже професійно працює Кирило Большаков. Він, в хорошому сенсі слова – божевільний. Мені здається, і спить з ноутбуком. Його гідним асистентом в цьому плані є менеджер нашого клубу Єгор Чемякін, який допоміг і в пошуках обдарованих баскетболістів, і в спілкуванні з їхніми агентами. До речі, в Кирила Вадимовича вже сьогодні є таблиці з даними: хто й коли закінчує університет, кого можна взяти на замітку. Запрошувати з Європи дорогих ми не можемо: контракти – просто фантастичні, нам не під силу. Будемо брати новачків, які хочуть приїхати сюди, «засвітитися» й отримати хороший європейський контракт.

- Спасибі за цікаву, змістовну розмову!

- Хочу подякувати всім нашим уболівальникам і запросити їх до Палацу спорту «ЗАБ» на вшанування команди, яке відбудеться у вівторок, 30 березня, о 17-й годині. Відразу після закінчення урочистої церемонії - чергова гра чемпіонату з БК «ДніпроАзот».

Записав питання і відповіді «Прямої лінії» Ігор ПАВЛЕНКО

Чарльз Томас и Егор Чемякин в эфире ТК "Запорожье"

Страница 1 из 4 ::

Спонсор

Информационный спонсор

Голосование